Нам було дуже почесно працювати над проєктом “Київщина. Місця пам’яті” разом з Анною Куценко, яка зіграла відіграла надзвичайно важливу роль, та з командою Київської обласної державної адміністрації, з якою мали честь працювати до цього також і над проєктом в Ірпіні та Мощуні.
Цей об’єкт – один із тих, які емоційно дуже важко, але надзвичайно важливо створювати. Бо тільки пам’ятаючи, ми можемо рухатись далі та будувати наше спільне мабутнє.
У центрі містечка – пам’ятник Тарасу Шевченку, якого розстріляли окупанти. А поруч – павільйон муралів на фрагментах стін зруйнованих будинків, куди увійшла одна з найвідоміших робіт британського художника Бенксі: дитина-гімнастка, яка виконує стійку на руках на уламках зруйнованого будинку.
Наша команда обʼєднала світлом всі ключові елементи в єдиний простір памʼяті. Тут ми використали різні типи освітлення на одній опорі з акцентною підсвіткою пам’ятника та мінімалістичні світильники для підсвітки муралів. Грою світла та тіні ми підсвічуємо трагедію цього міста. Фішкою ми зробили гобо-проєкцію та проявили світлом поезію – відомі рядки поета про незламність, гідність та віру в перемогу.
Це місце стало простором, що говорить мовою світла й тиші. Образ Кобзаря – це образ кожного українця, якого намагаються зламати, але який продовжує розсіювати тьму та зло, бо «Борітеся – поборете!».
